Житомирська область
Охорона здоров'я
Райдержадміністрація
Загальні відомості
про Черняхівський район
Погода
Черняхівське територіальне медичне об'єднання
Золоті руки хірурга
... Цей день родина Рабинків запам'ятала на все життя. Як завжди, мала Наталочка з подругами бавилися ляльками, шили їм новенькі сукні та весело щебетали. Ніхто спочатку навіть не второпав, як це сталося. Одна з дівчаток тримала в руках ножиці і Наталка з усього маху так налетіла на гострий предмет, що злощасні ножиці пронизали дитяче тільце наче папір і дістали аж до серця. Далі відбувалося все, як у страшному кіно: ніхто не пам'ятав уже, як дісталися до лікарні. Василь Іванович розумів - кожна хвилина, та що там хвилина - секунда може стати фатальною. Відвезти б у Житомир. Дитинка ж... Та й операція має бути складною. "Не довеземо!" - промайнула думка і лікар взявся оперувати, подумки перехрестившись та попросивши допомоги у Бога...
Операція пройшла успішно, як говорять у таких випадках. Та за цими трьома словами - напружені години боротьби за життя. І сьогодні доросла і гарна жінка Наталія щоденно дякує Богові та рукам хірурга Василя Івановича Віннічука за подароване життя і за свій другий день народження.
Подібних ситуацій у житті хірурга - десятки, сотні. Нещасні випадки, підступні хвороби... Іноді рішення доводиться приймати в долі секунди, адже в твоїх руках, - життя людини. Василю Івановичу приймати самостійні рішення в звичку. Для нього - дитини війни, все життя складається із самостійно прийнятих рішень. Коли закінчилася Велика Вітчизняна війна, а малому Василькові було тоді лише 2 дочки, сім'я Віннічуків так і не діждалася батька з фронту. Що найприкріше - загинув він 9 травня 1945 року, в День Перемоги. І залишилася мати з трьома доньками та сином.
А у Василя з дитинства була мрія - стати лікарем. Тому у 1960 році, закінчивши Вчорайшенську середню школу (Ружинський район Житомирської області), він разом із своїм шкільним товаришем вступає до Київського медичного училища. Вступає без проблем, адже в шкільному атестаті лише одна четвірка. Та на заваді стали проблеми фінансово-побутові, які й змусили покинути навчання. Доля закидає юнака в Одесу, на суперфосфатний завод, де Василь Іванович працює спочатку відкатником огарків, а згодом стає апаратником 6-го розряду.
У листопаді 1962 року молодого робітника заводу призивають до лав Радянської Армії і Василь Іванович їде служити в Карелію. Та в душі підсвідоме росте колишня мрія - присвятити себе медицині, іншого покликання не бачить. Тому після армії Василь Іванович вступає в Одеський медичний інститут. Навчання було легким та бажаним. Та стало ще й доленосним. Одного разу інститутський товариш запросив його себе в гості, в Іванівку Одеської області, де і познайомив зі своє сестрою Таєю. Дівчина запала в душу студента: Таїсія та Василь згодом одружилися. Дружина розділила з ним усе складне життя лікаря-хірурга, подарувала йому двох чудових дітей: доньку Світлану та сина Сергія. По закінченні інституту молода сім'я їде за направленням в Баранівську районну лікарню. Згодом, у 1972 році переїжджає в Черняхів, де Василя Івановича призначають завідуючим хірургічним відділенням Черняхівської центральної районної лікарні. На цій посаді Василь Іванович пропрацював понад 15 років.
Нині він - хірург районної поліклініки, відомий у районі, якого поважають черняхівці, з величезною вдячністю згадують вилікувані пацієнти. З повагою і любов'ю говорять про нього колеги. Чесний, принциповий, відкритий до спілкування, професіонал, душа колективу, чуйна і добра людина - ось далеко не всі епітети, які можна почути на адресу Василя Івановича Віннічука.
В ювілейний день свого народження - 65-річчя, яке відбулося 7 січня 2008 року, гарних слів було багато. Від дружини Таїсії Миколаївни, від дітей, від люблячих і дорогих онучок Евеліни та Катрусі, від колег, друзів, сусідів, пацієнтів та просто знайомих. До цих привітань хочеться долучитися й собі, побажати ювілярові від усіх черняхівців, насамперед здоров'я, наснаги, бадьорості, любові. Вони допомагали Вам завжди у житті і в нелегкій роботі. Спасибі Вам за працю і за Ваші невтомні та чуйні руки хірурга!
Тетяна Тарнавська
надруковано в районній газеті "Нове життя"
№1 (101177) від 10.01.2008р.
...............................................................................................................................................
Черняхівське територіальне медичне об'єднання
Охорона здоров'я Черняхівського району: сторінками історії
Верещака М.Х. - Життя - варте пам'яті поколінь
Віннічук В.І - Золоті руки хірурга
Глушак М.Ф. - без права на забуття
Кубович О.Д. - Її покликання - медицина
Майзенберг Б.Я. - Про особливого лікаря
Палагін Є.К. - Його життєве кредо - служити людям
Чаленко В.П. - "Педіатрія - любов моя"
Щербина П.К - Лікар - це і професія, і спосіб життя!
...............................................................................................................................................
Сільськогосподарські підприємства
Сільські, селищні ради Черняхівського району